Технології допомагають людству фіксувати та зберігати явища культури. Чим сталіша технологія, тим довше завдяки ній закладені в культурі сенси будуть транслюватись у майбутнє, формуючи загальну тяглість розвитку.
У 70-х роках зʼявляються перші VHS-касети, які за аналогією з аудіокасетами можуть записувати на магнітну стрічку не тільки звук, але й відео.
Завдяки VHS касетам аудіо- та відеозапис стали доступними для будь-якої людини з камерою, відкриваючи свободу творчості та підвищуючи мобільність зйомки. Касети отримали поширення як спосіб зручно переглядати записане вдома та споживати відеоконтент поза програмою телебачення, що дозволило уникати цензури. 
У Чернівцях 19–24 вересня 1989 року відбувся перший молодіжний фестиваль української сучасної музики «Червона Рута», який було записано:
 «Червона Рута» стала першим «культурним бунтом» проти системи яка пригнічувала українство. У 1989 році відбувся ментальний прояв піднесення нації і розуміння того, що народжується нова українська музика, що народжується своя вільна країна.
8 вересня 1989 року в будинку культури Київського політехнічного інституту відкрилися Установчі збори Народного Руху України. Багато учасників першої української партії приїхали на фестиваль. 
 «Червона Рута» стала першим «культурним бунтом» проти системи яка пригнічувала українство. У 1989 році відбувся ментальний прояв піднесення нації і розуміння того, що народжується нова українська музика, що народжується своя вільна країна.
Однією з трьох сцен фестивалю була локація у парку «Жовтневий» — там вперше відбувся конкурс української співаної поезії, основою якої стало кобзарство.
Анатолій Калениченко | Founder
Співавтор творчої концепції та художній керівник фестивалю «Червона Рута», музикознавець, піаніст.
«У нас із друзями (друзі це Кирило Стеценко і Тарас Мельник) було багато планів, але ми дійшли висновку, що найголовніше — масова молодіжна культура, й передусім музична.»
Запустив музичну телепрограму «Суботні зустрічі», яка першою в Україні повністю йшла українською мовою. Як автор і ведучий, запросив брати участь у ній Тараса, Кирила, композитора Мирослава Скорика й піаніста Володимира Вінницького, він нині живе в США. Ми підготували «стислий конспект» історії всієї світової музичної масової культури.
«Задумалися: чи можна в умовах панування традиційної естради в Україні створити таку масову молодіжну музичну культуру, яка була б модною і водночас українською?»
Володимир Івасюк
Молодий український композитор-виконавець. Автор пісні «Червона рута», що стала назвою першого молодіжного фестивалю української сучасної музики. У віці 30-ти років написав 107 пісень, серед яких: «Я піду в далекі гори», «Водограй», «Пісня буде поміж нас». У музичній традиції йшов за Равелем, Дебюссі, Скрябіним.
Олег Репецький
Український музикант, засновник фестивалю «Червона рута»
Кирило Стеценко | Chief Information Officer (CIO)
Головний з питань інформації і спонсорства «Червоної Рути», член журі й автор слоганів фестивалю.
Розробив кольори прапору, які символічно ділили музичні напрямки: червоний став барвою популярної музики (попмузики), чорний — рок-музики, білий — кобзарства (співаної поезії).
Плакат до фестивалю «Червона Рута»
Тарас Мельник | Founder & CEO «Червоної Рути»
За його ініціативи фестивалі відбулися у Запоріжжі в 1991 році, Донецьку в 1993 році та Севастополі в 1995 році. Викладав історію української музики в Національній Музичній Академії України.
Іван Малкович | Founder
Поет, музикант-філолог. Співавтор концепції фестивалю. Зі 100-сторінкової праці зробив коротку презентацію фестивалю — з автентичними традиціями, але в дусі часу.
Сергій Проскурня
Театральний режисер, продюсер
Головний режисер фестивалю
працював над програмою і сценографією фестивалю
Культурний бунт 1989 рік
Публічний заспів гімну України під час вручення гран-прі переможцю сцени співаної поезії — Василь Жданкін в останні хвилини фестивалю почав співати гімн акапельно. До нього на сцену доєдналися співаки Віктор Морозов та Едуард Драч.
А вже з 2 по 17 жовтня 1990 року Студентська революція на граніті — кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською молоддю, переважно студентами.
Непокора була виражена відкритим протестом студентського голодування на площі Майдані Незалежності.  Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту.
Головними вимогами молоді були:
✾Недопущення підписання нового союзного договору.
✵Перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року.
✺Повернення на територію УРСР українських солдатів, а також забезпечення проходження військової служби юнаками-українцями винятково на території республіки.
❈Націоналізація майна Компартії України й ЛКСМУ.
✤Відставка голови Ради Міністрів УРСР.
Прокрутка до верху